Інтерв'ю

Аріна Домскі: «Я не зустріла жодного, хто був би байдужий до нашої біди»

Співачка Аріна Домскі, як і багато інших українців, не вірила в повномасштабне вторгнення росії до України. Тож на момент початку війни вона виявилась абсолютно до неї не готова. Як артистка переживала ці жахливі події та як наразі складається її життя в Німеччині, куди вона емігрувала з дочкою?

Аріно, розкажіть, де застала вас звістка про початок війни 24 лютого?

Я була в Києві у своїй квартирі і прокинулася від вибухів, як і всі ми. Тривожної валізки не підготувала заздалегідь, тому що до останнього моменту не вірила, що росія розпочне жахливу і жорстоку війну. Про це багато говорили, але ніхто не вірив, і чесно кажучи, я була зовсім не готова… Ми з мамою просто взяли документи, найнеобхідніші речі та поїхали до передмістя Києва, у нас недалеко від Бучі є будинок. Ми думали, що за пару днів буде вже безпечно, але провівши тиждень у холодному підвалі під звуки вибухів, зрозуміли, що краще рухатися на захід країни.

Нажаль, як і багато мам ви покинули Україну, аби захистити свою дитину. Чому обрали для еміграції саме Німеччину?

Так вийшло. Тут друзі, які могли допомогти. Але я досі не знаю, чи наважилася би я перетнути кордон, якби не неймовірно сильний страх за доньку. Я просто рятувала свою родину, спочатку навіть не розуміючи, куди саме ми їдемо.

Ходять різні розмови про те як та чи інша країна приймає біженців з України. А як щодо вашого досвіду?

Я вдячна, що на моєму шляху трапляються добрі люди, які з перших днів нас гарно зустріли і допомагають і зараз. Основна проблема сьогодні – це звичайно ж бюрократія. Без знання мови дуже важко зрозуміти, що потрібно робити, щоб зареєструватися, отримати легальний статус, медичне страхування і так далі. Приємно здивувало ставлення та підтримка простих людей. Справді, багато людей намагаються допомогти. В перші дні люди приносили речі (ми приїхали майже без особистих речей), дитяче харчування, іграшки для доньки.  У багатьох будинках можна побачити український прапор – так звичайні німці висловлюють свою підтримку нашій державі. Це неймовірно цінно і розчулює до сліз. Ми розуміємо, що не самі, хоч і дуже далеко від дому.

А чи доводилося вам спілкуватися з проживаючими там в великій кількості росіянами?

Ні. Але знаю, що на моєму благодійному концерті на підтримку України, росіяни були.

Зізнайтеся, допускали думку, що не повернетесь до України?

Незламний дух наших воїнів, дає кожного дня мені віру, що ми переможемо і зможемо повернутись в мирну Україну. Я вірю в нашу перемогу. Дуже сумую за домом.

Нещодавно ви прийняли участь у благодійному концерті в Нью-Йорку. Поділіться своїми враженнями про сприйняття України за кордоном.

Цей концерт – дійсно велика подія, яка відбулась у самому серці американського мегаполіса. І для мене була велика честь долучитись до гарної справи. Всі кошти, які були зібрані під час концерту, пішли для лікування наших бійців у США, а також на відкриття воєнного шпиталю у Львові. Окрім збору коштів, було над важливо нагадати про війну в Україні, не можна допустити, щоб у світі звикли до думки про війну, як до чогось буденного. І ще для мене цей виступ, це можливість познайомити американську публіку з нашою культурою. Я хотіла, щоб усі, хто прийшов на площу, помолилися за наш народ, нашу країну, і щоб ця колективна молитва була почута. У цьому був сенс вибору цієї пісні, помолитися за наших Героїв, за Україну. З цим почуттям я співала. Коли під час співу увесь зал встав, у мене на очах були сльози, було таке відчуття єдності і велика віра в нашу перемогу. Волонтери з якими я працювала в америці, сьогодні багато роблять для допомоги Україні. Я не зустріла жодного, хто був би байдужий до нашої біди.

До речі, про появу доньки ви сповістили лише зараз, хоча народили її в 2021 році. Чому приховали цей факт зі своєї біографії?

Ніколи не афішувала своє особисте життя. Мабуть через те, що воно було дуже непросте. Але зараз усе змінилось. Мені важливо було підтримати інших українських матусь, які покидають все своє старе життя і тікають, рятуючи дітей від війни.

Як змінило вас материнство?

Звичайно в кращий бік. Не буду заперечувати, що я цього боялася. Боялася, що я не впораюсь, що у мене не буде часу на заняття музикою. Що це заважатиме моїй кар’єрі. Але зараз, я просто вдячна долі, що у мене є донька, яку я дуже люблю. Вона тільки збагатила моє життя, а не навпаки. Я зрозуміла, що ніколи не буває абсолютно правильного часу, щоб мати дітей, і, в той же час, немає неправильного часу, щоб мати дітей.

Нажаль, через війну велика кількість дітей залишиться без батьків. Багато відомих особистостей розглядають можливість усиновлення осиротівших. Чи розглядали ви таку можливість для себе?

Це дуже важка тема. Я розумію, що це велика відповідальність. Давайте поговоримо про це, після війни …

А що перше зробите після перемоги України?

Як слід відсвяткую перемогу вдома! Зустрінусь з друзями, прогуляюсь улюбленими вулицями рідного Києва. Будемо святкувати життя і нашу перемогу.

Comments (1)

  1. I love Arina Domsky’s music, and am very happy that she and her daughter are doing well. Fingers crossed for Ukraine’s victory over Russia , and for Arina’s triumphant return home!

Comments are closed.